142.    Аудит облікових оцінок за справедливою вартістю відповідно до МСА 545.

Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо аудиту оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації, що міститься у фінансових звітах.

Аудитор має отримати достатні та відповідні аудиторські докази того, що оцінки за справедливою вартістю та розкриття інформації зроблені відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності суб'єкта господарювання.

Оцінки за справедливою вартістю можуть бути відносно простими для певних активів чи зобов'язань, наприклад, активів, які були придбані та продані на активних та відкритих ринках, що надають легкодоступну та достовірну інформацію про ціни, за якими відбувається фактичній обмін. Оцінки за справедливою вартістю для інших активів чи зобов'язань можуть бути складнішими. Конкретний актив може не мати активного ринку або може мати такі характеристики, які змушують управлінський персонал попередньо оцінювати його справедливу вартість (наприклад, інвестиційна власність чи складний похідний фінансовий інструмент).

Перш за все аудитор повинен отримати розуміння процесу, що застосовується суб'єктом господарювання для визначення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації, а також відповідних заходів контролю, достатнє для ідентифікації та оцінка ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень, а також розробити та виконати подальші аудиторські процедури

Отримуючи розуміння процесу визначення оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації суб'єктом господарювання, аудитор розглядає:

•        заходи контролю за процесом визначення оцінок за справедливою вартістю;

•        компетентність та досвід тих осіб, які визначають оцінки за справедливою вартістю;

•        роль інформаційних технологій в цьому процесі;

•        типи рахунків та операцій, для яких потрібні оцінки за справедливою вартістю чи розкриття інформації (наприклад, чи з'являються рахунки внаслідок реєстрації рутинних або повторюваних операцій, чи з'являються вони внаслідок не рутинних або незвичних операцій);

•        обсяг, до якого процес суб'єкта господарювання покладається на організацію, що надає послуги, у наданні оцінок за справедливою вартістю чи даних, що підтверджують оцінки. Якщо суб'єкт господарювання користується організацією, що надає послуги, аудитор виконує вимоги МСА 402 "Аудиторські міркування стосовно суб'єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги";

•        якою мірою суб'єкт господарювання використовує роботу експерта при визначенні оцінок за справедливою вартістю та розкритті інформації;

•        важливі припущення управлінського персоналу, використані при визначенні справедливої вартості; документи, що підтверджують припущення управлінського персоналу; методи, використані для розробки та застосування припущень управлінського персоналу та для моніторингу змін у таких припущеннях; цілість заходів контролю за змінами та процедур забезпечення захисту моделей оцінки та відповідних інформаційних систем, включаючи процедури затвердження; заходи контролю за послідовністю, своєчасністю та достовірністю даних, використаних у моделях оцінки.

Після цього аудитор повинен оцінити ризики суттєвого викривлення на рівні тверджень стосовно оцінок за справедливою вартістю та розкриття в фінансових звітах для вибору природи, часу та обсягу подальших аудиторських процедур.

Ступінь викривлення, якому вразливі оцінки за справедливою вартістю - це властивий ризик. Отже, природа, час та обсяг подальших аудиторських процедур залежатимуть від вразливості викривленню оцінки за справедливою вартістю та від відносної простоти чи складності процесу визначення оцінок за справедливою вартістю.

Аудитор має оцінити, чи відповідають оцінки за справедливою вартістю та розкриття в фінансових звітах застосовній концептуальній основі фінансової звітності.

Аудитор розглядає, чи:а)достатньо оцінив та відповідно застосував управлінський персонал критерії, якщо такі є, встановлені застосовною

концептуальною основою фінансової звітності суб'єкта господарювання для обґрунтування обраного методу; б)є відповідним метод оцінки вартості за цих обставин з урахуванням характеру оцінюваного активу чи зобов'язання та

застосовної концептуальної основи фінансової звітності суб'єкта

господарювання; та в)є відповідним метод оцінки вартості стосовно бізнесу, галузі та середовища, в якому працює суб'єкт господарювання.

Аудитор має розробити та виконати подальші аудиторські процедури (тести контролю та процедури по суті ) у відповідь на оцінені ризики суттєвих викривлень тверджень стосовно оцінок за справедливою вартістю та розкриття  інформації  суб'єктом  господарювання.  Процедури по суті стосовно оцінок за справедливою вартістю можуть бути пов'язаними з: а) тестуванням важливих припущень управлінського персоналу, моделі оцінки та основних даних, б) розробкою незалежних оцінок за справедливою вартістю для підтвердження відповідності оцінки за справедливою вартістю,  в) розглядом впливу подальших подій на оцінку справедливої вартості та розкриття.